Молитва на писанку

Постараемся детально ответить на вопрос: молитва на писанку на сайте: молитва-богу.рф - для наших многоуважаемых читателей.

Писанка-молитва

Майстриня Ольга Іващенко з Дніпропетровська напередодні Великодніх свят презентувала свою нову роботу — писанку на страусиному яйці — оберіг України, повідомив «Укрінформ».

«Споконвіку вважалося, що писанка — це молитва, яку ми посилаємо в космос. Ідея зробити особливу писанку зародилася у мене відразу після Нового року, й ось нещодавно я реалізувала свій задум. З одного боку писанки я намалювала Свято-Покровський храм села Рубанівське (Васильківський район), під ним — землю — символ родючості і древо роду. Над храмом з обох боків до неба злітають голуби з оливковими гілочками у дзьобах, що завжди означало заклик до миру. З іншого боку писанки — текст молитви за Україну», — розповіла Ольга Іващенко.

На думку майстрині, кожен, хто візьме до рук цю писанку, зможе помолитися за Україну завдяки закодованому посланню миру й благополуччя.

Ольга Іващенко також поділилася порадами щодо того, як розписувати писанки, за допомогою яких можна «попросити у Бога відновлення миру і спокою в нашій країні». Сідати за писанкарство слід з гарними думками і чистими помислами, під час роботи краще читати молитву. На писанках частіше від усього зображають: зірку — знак сонця, його також можна позначати кружечком, у середині якого малюють хрестик, голубів — символ миру й злагоди, три листочки — символ триєдності Бога та знак сімейного благополуччя, хрест — знак створення світу, де вертикальна лінія — чоловічий символ, а горизонтальна — жіночий.

Розписували писанки різними кольорами, які також мають значення: білий — колір чистоти й духовності, жовтий — символ сонця й багатства, червоний — захисту й здоров’я, зелений — відродження, чорним і коричневим позначали родючу землю.

За словами майстрині, писанки-обереги використовували в побуті: закопували на городі для щедрого врожаю, клали до вулика, щоб у бджіл був добрий взяток, підвішували на покуті біля ікон у хаті.

Вартість передплати без врахування поштових послуг

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,

Спілки читачів газети

Якщо для тебе слова Батьківщина і її воля, демократія і свобода слова, гідність людини і гідність нації – не порожні звуки, а справжні цінності, якщо вважаєш себе громадянином, то ти – наш спільник. Читати далі.

Кошти на підтримку єдиної обласної української газети Одещини можна переказувати на такі банківські реквізити: поточний рахунок 26006000041996, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ОКПО 20990766 (обов’язково слід зробити примітку «На підтримку газети»).

Дякуємо всім, хто у ці нелегкі часи разом з нами.

Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету “Чорноморські новини”,

а в інтернет-мержі – на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.

Древний обряд росписи писанки + описание техник изготовления

Писанка – традиционная роспись на живом яйце. Писанки писались не только к Пасхе, а на протяжении всего года при важных случаях: свадьба, рождение ребенка, оберег на дальнюю дорогу, начало нового дела, строительство дома и пр. Обычай этот гораздо старше и ничего общего с христианством не имеет.

По археологическим данным традиции росписи на яйце более пяти тысяч лет. Еще при раскопках легендарной Трои было найдено каменное яйцо с нанесенными на него символическими знаками.

Традиция писанки была ранее распространена среди всех славянских народов от Южного Урала до Одера. Но известно что наши предки использовали в своих ритуальных действах не каменные, и не куриные, как ныне,а журавлиные,и непременно оплодотворенные яйца. Молодых мастериц при обучении предупреждают о том что менять или искажать рисунок-символ нельзя,нельзя писать отсебятину,нельзя злится и замышлять худое в это время.Создание писанки было и остается действом. Хотя назначение уже совсем иное.Сейчас писанка это талисман, домашний оберег, а не просьба Богу. Явственно видно что символы делятся на:до христианские,и христианские.До христианские это-Воловое,или Велесовое око,коники,Берегиня,солярные знаки-паучки, Древо жизни. Христианские-рыба – символ здоровья, плодородия, стихии воды. (Людям с повышенным давлением, сердечно-сосудистыми заболеваниями писанку со знаками рыбы лучше дарить в синем цвете)

Написание писанок – это древний священный обряд, и к нему готовились с большой ответственностью. Писанкарка постилась, пребывала в молитвенном настроении. Нужно было собрать яйца от светлых кур, которые неслись первый раз.

Кроме яйца, особенное символическое ритуальное значение имели и другие вещи, которые использовались при написании писанок: вода, воск, огонь, краски. Воду для мытья яиц и составления красок брали «непочатую», то есть набранную около 3-4-х часов утра, желательно из семи родников или криниц. Такая вода имеет особую целебную силу. Или же брали снеговую непочатую воду, то есть талую. Нести эту воду писанкарка должна была, не поворачиваясь назад и по сторонам, при встрече с прохожими не должна была здороваться и отвечать на вопросы, выдерживая строгое молчание. Тогда вода была «немая», чистая, то есть не несла никакой информации, и поэтому не могла повредить или исказить писанку.

Начинался обряд написания писанки с молитвы. Зажигалась свечка. Предварительно сходившая в баню мастерица хорошо обдумывала, что она планирует на год, составляла образ, намерение в воображении, которое следовало проявить. Далее – думала-гадала образы, знаки-символы, которые лучше всего подойдут для воплощения задуманного. То есть изображала в виде узора то, что желала, чтобы случилось. Были родовые символы, испробованные на протяжении многих веков. Если узор не приносил удачи, его больше не использовали. В процессе написания писанки мастерица приговаривала, «замовляла» каждый символ, представляя тех людей, для которых он предназначался или ту ситуацию, событие, которым символ должен был помочь воплотиться. Формулами-заговорами она как бы закрепляла магическую силу узоров. Таким образом, древние узоры, символы – это молитвы-просьбы о здоровье, добром урожае, семейном счастье и т.д..

Самым распространенным на писанках является знак Алатыря – символ творения мира, центра Вселенной. Этот знак несет гармонию и духовное прозрение. Сварга (свастика) – символ движения Вселенной. Сварга – знак, который программирует на успешную жизнь, продолжение рода, это символ Божьего благословения. Такую писанку хорошо разместить в духовном центре дома.

На писанках часто изображен бесконечник. Этот знак еще называют ужиком или волной, он является символом Богини Даны, космических вод. Волнистая линия без начала и конца символизирует бесконечность, ритмичность движения энергий, жизни, всего мира. По традиции, писанки с этим знаком размещали над входной дверью, чтобы они очищали помыслы каждого входящего в дом. Пасечники клали писанки с «бесконечником» в улей, чтобы бесконечно роились пчелы.

Символы Солнца на писанках – это круг, круг с точками, круг с крестом внутри или лучами снаружи. Также Солнце могут символизировать шести- и восьмилучевые звезды. Солнце – это пробуждение мира, рост, поэтому «солнечные» писанки чаще всего дарили парням. Писанки со знаками Солнца писали также детям, располагали возле детских кроваток, чтобы быстрее росли и набирались сил: детям и молодым людям писали на красном фоне, с ясными и пестрыми красками.

Цвет на писанках имеет сакральное значение. Красный («красивый, ясный») обозначает лад и любовь. Черный – цвет потустороннего мира. Поэтому писанки с черным фоном дарили пожилым людям, а также носили на могилы умерших родственников. Красно-черные писанки – магические, чередование красного и черного цвета может также означать единство противоположностей (инь и ян). Черный узор – символ земных Божеств. Желтым цветом изображали месяц и звезды, желтый цвет обозначал также урожай. Голубой – небо, воздух, в магии – здоровье. Зеленый – весна, возрождение природы, богатство растительного мира. Бурый, коричневый – символ плодовитой земли. Единение белого и черного означает уважение к душам умерших.

Считается, что яйцо, усыпанное разноцветными точками – зернами плодородия , может помочь женщине забеременеть и благополучно родить. Также женщины, которые хотели иметь детей, расписывали писанки цветами и дарили их ребятишкам.

Писанки с ромбами принесут удачу в творчестве – плодотворной работе. Спираль символизирует вечность – бесконечность.

Конь, олень – символы восхода и заката Солнца. В древних мифах повествуется, что олень на своих рогах выводит Солнце на небо. В мифах многих народов существует образ, что Солнце едет на запряженной конями колеснице. Конь, а также олень, считаются проводниками душ умерших из мира Яви в потусторонний мир, по аналогии, как они «переносят» Солнце из одного мира в другой. Писанка с такими символами поможет разогнать застойные энергии и активизировать жизненные силы.

Листья дуба, желуди символизируют мужское начало. Писанку с таким узором можно разместить у изголовья кровати главы семейства. Она будет подпитывать его положительной энергией и помогать во всех начинаниях..

Пока писанка находится в краске – в этот момент мастерица читает молитвы, приговаривает.

Изготовление писанок – настоящий исцеляющий душу обряд. Нанося на яйцо древние магические знаки, мы закладываем программу на будущее и творим Мир Любви и Справедливости.

Молитва на писанку

Роспись яйца – это искусство обрядовое, этим оно и уникально. Каждый орнамент Писанки, расписного яйца, имеет свою строгую логику. Прежде всего, это таинство. Нужно знать законы росписи яйца и понимать содержание традиций. Каждая линия несёт свои символы. При этом, можно самому создать свой оберег, или оберег для своих близких. Поклонение Писанке связано с языческой Богиней любви, красоты и свадебного венца – Ладой. Позже с приходом христианства, образ Лады заменили образом Пресвятой Богородицы, а Писанка стала одним из главных символов Светлого Воскресенья.

Чтобы создать свой оберег, нужно знать несколько секретов. Яйцо должна раскрашивать женщина. Для приготовления Писанки нужны только первородные яйца, непочатая вода, пчелиный воск, живой огонь, новые салфетки и глиняные горшки, и красители для яиц.

Непочатую воду нужно брать молча до зари желательно из семи источников. Кисточку сделайте сами из пера или разломленной соломинки. К кисточке никто не имеет право прикасаться, кроме хозяйки. Окрашивать яйца следует начинать с первым ударом колокола. Когда начнёте расписывать Писанку, трижды шёпотом произнесите молитву – оберег. Молитву выбирайте сами. В зависимости от того, кому будете дарить яйцо, такую молитву и выбирайте. Если яйцо будете давать ребёнку, тогда читайте молитву за детей. Для родителей подойдёт молитва за здравие и т. д.

В новых горшках разведите краску и топленый воск. Окуните яйцо в жёлтую краску, после наносите воск в тех местах, где должен сохраниться узор. Потом окуните в более тёмную краску, и опять наносите рисунок воском, потом в другой цвет, и так до тех пор, пока не дойдёте до самой тёмной краски. Орнаменты выбирайте сами. После растопите воск с яйца на живом огне, бережно оботрите Писанки новой тряпичной салфеткой.

Восковое письмо перейдёт на полотно, и салфетка обретёт чудодейственную силу оберега. Салфетку храните в доме в спрятанном от людских глаз месте до следующего года, а свячёными яйцами поделитесь с теми, для кого их заговаривали и съешьте.

«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

Вхідні молитви

Священик, маючи намір правити Святу Літургію, наперед готує себе до відправи належними за церковним Уставом богослужіннями, а саме: вечірнею, утренею і часами, а також повинен прочитати належне за Уставом правило перед Святою Літургією і молитви перед Святим Причастям. Насамперед він повинен бути в мирі зі всіма, ні на кого нічого не маючи, зберігаючи серце, по змозі, від лукавих думок, і з вечора стриматися від їжі та пиття аж до часу, поки не звершить Служби Божої. В самий день відправи Святої Літургії священик із дияконом, кожен маючи на собі підрясник, а не священні одежі, поклоняються тричі на схід перед царськими дверима. Тоді диякон промовляє:

Диякон: Благослови, владико.

Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Диякон: Амінь. Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі Царю Небесний. Святий Боже. Пресвятая Тройце. Отче наш.

Священик: Бо Твоє є Царство…

І моляться кожний окремо:

Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо жодного оправдання не маючи, ми, грішні, Тобі, як Владиці, цю молитву приносимо: помилуй нас.

Слава… Господи, помилуй нас, бо на Тебе ми надіємось: не прогнівайся дуже на нас, і не пам’ятай беззаконь наших, але зглянься і нині, як Милосердний, і визволи нас від ворогів наших. Бо Ти Бог наш, а ми люди Твої, всі творіння рук Твоїх, і ім’я Твоє призиваємо.

І нині… Милосердя двері відкрий нам, благословенна Богородице, щоб ми, на Тебе надіючись, не загинули, а від усякого лиха Тобою визволилися. Бо Ти єси спасіння роду християнського.

Потім підходять до образа Христа і цілують його, промовляючи:

Пречистому Твоєму образові поклоняємось, Милосердний, благаючи прощення провин наших, Христе Боже, бо Ти з волі Своєї тілом зійшов на хрест, щоб визволити створених Тобою з ворожої неволі. Тому вдячно співаємо Тобі: Ти радістю наповнив усе, Спасе наш, прийшовши спасти світ.

Тоді цілують також і образ Богородиці, промовляючи тропар:

Богородице, Ти єси джерело милосердя! Сподоби і нас Твоєї милости; зглянься на грішних людей; покажи, як завжди, силу Твою, на Тебе бо надію покладаючи, співаємо Тобі: «Радуйся!» — як колись Гавриїл, безтілесних архистратиг.

Схиливши голову перед святими дверима, священик молиться:

Господи, простягни руку Твою з висоти святої оселі Твоєї і зміцни мене на відправу цієї Служби Твоєї, щоб я неосудно став перед страшним престолом Твоїм і безкровне священнодійство відправив, бо Твоя є сила і слава на віки вічні. Амінь.

Перед літургією Ранішосвячених Дарів ця молитва не читається.

Вклонившись один одному, кланяються народові і входять південними дверима до святилища, промовляючи:

Увійду в дім Твій, поклонюся храмові святому Твоєму в страсі перед Тобою. Господи, веди мене правдою Твоєю, супроти ворогів моїх вирівняй путь мою перед Тобою; бо немає правди в устах їх: серце їх суєтне, горло їх — гріб відкритий, язики їх улесливі. Суди їх, Боже: нехай відпадуть від замірів своїх; за їхню превелику безбожність відкинь їх, бо багато прикростей учинили Тобі, Господи. А всі, що надіються на Тебе, нехай звеселяться, нехай повік радіють, і Ти оселишся між ними, і хвалитися будуть Тобою всі, що люблять ім’я Твоє. Бо Ти благословляєш праведника, Господи, ласкою, як щитом, вкриваєш нас.

У вівтарі кланяються тричі земно перед святим престолом і цілує священик святе Євангеліє і престол, а диякон — престол. Тоді кожен бере в руки свій стихар і, тричі вклоняючись на схід, кожний про себе каже:

Боже, очисти мене грішного і помилуй мене (тричі) .

Диякон підходить до священика з стихарем та орарем у правій руці і, вклонившись перед ним, каже:

Диякон: Благослови, владико, стихар з орарем.

Священик благословляє, промовляючи:

Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Диякон відходить і облачається в стихар, проказуючи:

Зрадується душа моя в Господеві, бо нарядив мене в ризу спасіння і в одежу радощів одяг мене; мов на жениха, поклав на мене вінець і, як невісту, прибрав мене красою (Іс. 61:10) .

І, поцілувавши орар, кладе його на ліве плече.

Одягає поручі на праву руку, проказуючи:

Правиця Твоя, Господи, вславилась силою; права рука Твоя, Господи, перемогла ворогів і великою славою Твоєю стер єси супротивників (Вих. 15:6–7) .

Також одягає поруч і на ліву руку, проказуючи:

Руки Твої створили мене і впорядкували мене; врозуми мене — і навчуся заповідей Твоїх (Пс. 118:73) .

Облачившись, диякон приготовляє все на жертовнику до проскомидії: дискос ставить з лівого боку, а чашу з правого, і розкладає все інше.

Священик, поклавши підризник на ліву руку, тричі хреститься і кланяється на схід, тоді благословляє знаком хреста підризник, проказуючи:

Благословенний Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

І одягає його, проказуючи:

Зрадується душа моя в Господеві, бо нарядив мене в ризу спасіння і в одежу радощів одяг мене; мов на жениха, поклав на мене вінець і, як невісту, прибрав мене красою (Іс. 61:10) .

Також благословляє єпітрахиль і, накладаючи на себе, проказує:

Благословен Бог наш, що проливає благодать Свою на священиків Своїх, мов миро на голову, що на бороду спливає, на бороду Ааронову, що спливає до краю одежі його (Пс. 132:2) .

Тоді бере пояс і, підперезуючись, проказує:

Благословен Бог, що підперезує мене силою, стелить непорочною путь мою, зміцнює ноги мої, як улані, і на високостях ставить мене (Пс 17:33–34) .

Благословляючи поручі і одягаючи на праву руку, проказує:

Правиця Твоя, Господи, вславилась силою; права рука Твоя, Господи, перемогла ворогів і великою славою Твоєю стер єси супротивників (Вих. 15:6–7) .

Також і на ліву руку:

Руки Твої створили мене і впорядкували мене, врозуми мене – і навчуся заповідей Твоїх (Пс. 118:73) .

Якщо має набедреник, благословляє його і одягає, проказуючи:

Прив’яжи меч Твій до бедра Твого, Сильний, силою Твоєю і красою Твоєю, і натягни лук, і йди щасливо, і царствуй правди ради і лагідности і справедливости, і дивно поведе Тебе правиця Твоя завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь

Благословляє фелон, цілує та одягає, проказуючи:

Священики Твої, Господи, зодягнуться в праведність, і преподобні Твої радітимуть завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь (Пс. 131:9) .

Підходять до умивальниці і умивають руки, проказуючи:

Умию в невинності руки мої і обійду жертовник Твій, Господи, щоб було чути голос хвали і щоб оповісти про всі чудеса Твої. Господи, полюбив я красу дому Твого і місце перебування слави Твоєї. Не погуби душі моєї з грішниками і життя мого з людьми кровожерними, що в їх руках злочинство, а правиця повна підкупів. А я ходжу в моїй непорочності; визволи мене, Господи, і помилуй. Нога моя стоїть на прямій путі; в церквах благословлятиму Тебе, Господи (Пс. 25:6–12) .

Тоді відходять до жертовника для звершення проскомидії.

Оценка 3.3 проголосовавших: 22
ПОДЕЛИТЬСЯ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here